Сергій ПАНТЮК

ЗАЯВА

українських письменників, художників, діячів культури, митців, членів творчих спілок  

Ми, українські письменники, художники, музиканти, кінематографісти, люди творчих професій, правозахисники, громадські діячі, науковці, журналісти, висловлюємо рішучу підтримку молодим українським патріотам які, за бездіяльності місцевих та державних органів влади, взяли на себе ініціативу по знесенню і демонтажу символів тоталітарного режиму, а саме – пам’ятника Леніну в Києві.

Цим кроком ми не лише пришвидшуємо виконання Указу Президента України щодо необхідності демонтажу символів-атавізмів доби комуністичного лихоліття, а й прагнемо, щоб наші діти та молодші покоління не бачили ганебного ідолопоклонства перед пам’ятниками катів Українського народу.

Ми переконані, що демонтаж цих пам’ятників та інших тоталітарних символів стане вагомим кроком на шляху оздоровлення суспільства, так само, як це сталося в Німеччині після повалення нацистського режиму. Ми засуджуємо нацизм і комунізм як антигуманні, антилюдські явища одного порядку, а їх пропаганду в нашій країні вважаємо злочинною.

Вимагаємо від правоохоронців негайного закриття кримінальної справи, порушеної проти Миколи Коханівського та його товаришів, оскільки в їхніх діях нема складу злочину.

Вимагаємо від українського Уряду терміново вжити невідкладних захотів щодо демонтажу і знесення символів тоталітарного минулого на всіх території України, інакше громадська ініціатива молодих патріотів набуде масового продовження.

Звертаємося до своїх колег, письменників, митців, діячів культури старшого покоління, які жили і творили в нелегкі часи тоталітарної доби, відмовитись від своїх творів відповідної тематики, ідеологічних «паровозів», «панегіриків», «агіток» і тим самим ініціювати їхнє знищення.

Сергій Пантюк, письменник;

Борис Гуменюк, письменник, мистецтвознавець;

Анатолій Дністровий, письменник, кандидат філософських наук;

Іван Андрусяк, письменник;

Володимир Гарбуз, художник;

Віталій Кошляк, художник;

Віктор Нестерук, бард;

Володимир Сердюк, письменник;

Тетяна Мельникова, головний редактор сайту "Інша література"

Усі небайдужі й ті, хто бажає висловити свою громадянську позицію, можуть долучитися до заяви і залишити свій підпис на сайті «Інша література».

Також величезне прохання до френдів максимально поширити цю інфу по своїх ресурсах.

Сьогодні і завтра о 19.00 у Театральному центрі Могилянки (вул. Іллінська, 9), буде презентована "12 ніч" Шекспіра у нормальному перекладі та прикольному трактуванні. Там я граю роль пана Тобі - такого рідного і близького персонажа, любителя бухельця і жіноцтва ))). Детальніша інфа отут - http://inlit.com.ua/node/3684

Сьогодні п'ята доба, як я знову голодую. При цьому веду максимально активний спосіб життя. Цього року я думаю тримати голодування повних 12 днів. Має бути класно!

«Сьогодні для кожного, хто мислить і намагається бути чесним перед Богом, існує вибір: зустрічати загрози і випробування стоячи на ногах, – чи зігнувшись або й ставши в характерну позу. Нині Спілка письменників деградована, керівництво її значною мірою корумповане, провід Спілки переважно становить собою товариство холуїв Яворівського і графоманів. Довкола керівника Спілки утворився вакуум. Поважні, авторитетні письменники або були витіснені з керівництва, або ж самі відійшли, не бажаючи мати справу з одіозними персонажами…» – повністю інтерв’ю із цинічно звільненим з посади головного редактора «Літературної України» Михайлом Сидоржевським можна прочитати за посиланням http://inlit.com.ua/node/3673 .

 Колись я вже зачіпав таку неоднозначну тему як "письменник і політика", і навіть вдалося спровокувати певну дискусію. Але час минає, багато речей міняється, і тільки щира романтика залишається незмінною. Це я мав би так жартувати. Але що б не відбувалося, я всерйоз продовжую відчувати себе романтиком і оптимістом. А тому все більше «пишучих» людей перестаю вважати письменниками у своєму, патріотично-романтичному сенсі цього поняття.

Тому що в моєму розумінні, письменник – це той, кого пече, болить і рве душу від тотальної гидоти, яку зараз спостерігаємо на наших «верхах», хто не терпить брехні, несправедливості, лицемірства та іншого паскудства, в яке нас все глибше прагнуть занурити наші нікчемні зверхники. І зовсім не той, хто «за шмат гнилої ковбаси» (от вже воістину геніально сформулював Т.Г.!) лиже цим зверхникам ду…, вибачте, п’яти і на задніх лапках дріботить перед кожним, хто хоч копійку тримає в руці.

Але власної дрібноти їм мало, треба ще й з «неугодними» на місце поставити! Це я говорю про недавнє виключення зі Спілки письменників письменниці Галини Тарасюк та звільнення з посади головного редактора «Літературної України» Михайла Сидоржевського. Все дуже просто – якщо ти думаєш інакше, ніж таваріщ Яворівський, «ізвольтє пойті вон». Але поспішив він цього разу – регіонально-бютівської «ширки» не вийшло, тому безкарно такі речі «придворному письменникові над письменниками» не минуться. І його поплічникам, які, як у кращі сталінські часи слухняно підіймали руки за розпинання своїх же колег – також.

Пропонуючи шановним читачам «УП» прочитати зацитоване вище інтерв’ю з М. Сидоржевським, я ще раз і ще раз хочу закликати всіх – люди, будьмо громадянами! Не дозволяймо цій публіці відродити тоталітаризм – найзапопадливіші, як правило, під ніж потрапляють першими. Невже важко озирнутися трохи назад, проаналізувати історію і зробити висновки про ймовірне майбутнє? Чи власний шлунок геть вам заступив прояви письменницького інтелекту та прозріння?

Це надзвичайно приємно і цікаво - такого ракурсу в моїх текстах ще ніхто не знаходив! Можна прочитати отут: http://inlit.com.ua/node/3660#new, або оригінал у минулому числі газети "Друг читача".

Сьогодні, 0 19.30 (повтор 0 01.00) я беру участь у "святковому" випуску програми "5 копійок з Романом Чайкою". Тема - "Наш радімий совок". Я там буду злий і лаятимусь )))

4 травня 2009 р.

Виїзний Всеукраїнський фестиваль поезії та авторської пісні «Сліва-фест»

гостюватиме у Чернігові!

 12.30

Зустріч зі студентами педуніверситету та трупою театру «Ілюмінатор»

15.30

Літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського

19.00

клуб «Вареникс»

 У програмі:

Сергій Пантюк з новою книжкою поезій «Смак Бога»

Дмитро Мамчур з поетичною збіркою «Маргіналії»

та лідер гурту "Пропала грамота" Павло Нечитайло з чудовою збіркою «Грамота», а ще - новими і класними піснями.

Також буде запрезентовано найновіші книжки побратимів по перу із серії «Бібліотека сайту «Інша література» (www.inlit.com.ua).

Газета «Україна молода» № 060 від за 02.04.2009, (електронну версію можна прочитати тут http://www.umoloda.kiev.ua/number/1381/176/48687/) опублікувала прецікаву статтю під дуже влучною назвою «Спілка «Я – вор»івка», у якій йдеться про доволі таки вільне поводження сьогоднішнім керівництвом Спілки із майном. Звинувачення надзвичайно серйозні, але досі – жодного заперечення з іншого боку громадськість не почула. Та й ми, багаторічні члени Спілки, не почули нічого. Тому й хочемо, аби лист, який сьогодні опублікувала рідна «Літературка», прочитало якомога більше наших співгромадян. Може хтось побажає долучитися до наших запитань?

 МАЄМО ПРАВО ЗНАТИ!

 Газета «Україна молода» (ч. 60 від 2 квітня 2009 року) опублікувала статтю Василя Тавра «Спілка «Я-вор»івка». Ця публікація неабияк сколихнула письменницьку громаду. Ще б пак: у ній на адресу керівництва Національної спілки письменників України висунуті напрочуд серйозні звинувачення, пов’язані з незаконним привласненням, відчуженням, розбазарюванням, розкраданням спілчанського майна, нажитого кількома поколіннями українських письменників!

Такі звинувачення не можуть нас не тривожити. Що це – викриття чи наклеп? Гірка правда чи політична авантюра?

Особливо непокоїть те, що керівники Спілки, насамперед голова НСПУ Володимир Яворівський, наразі ніяк не відреагували на ці звинувачення.

Вочевидь ми, як і всі члени НСПУ, як і вся українська громада, маємо право знати, наскільки ефективно використовується спілчанське майно. Тому вимагаємо від голови і Президії НСПУ публічної, докладної й аргументованої відповіді на кожен пункт звинувачень «України молодої». Бо якщо це наклеп – треба давати відсіч, але якщо це правда – необхідно робити висновки.

Іван Андрусяк, Євген Баран, Станіслав Вишенський, Василь Герасим’юк, Борис Гуменюк, Леся Воронина, Олег Жупанський, Олесь Ільченко, Маріанна Кіяновська, Андрій Курков, Дмитро Лазуткін, Ростислав Мельників, Зірка Мензатюк, Павло Мідянка, Костянтин Москалець, Сергій Пантюк, Василь Портяк, Степан Процюк, Максим Розумний, Мар’яна Савка, Володимир Цибулько

(Газета «Літературна Україна» №15 (5303) від 16.04.2009 р.)

Шановні френди! 30 березня о 12.00 на порталі «Буквоїд» відбудеться чат зі мною))). Свої запитання можна ставити тут.
Буду надзвичайно вдячний за цікаві, змістовні та провокаційні запитання.

Прохання перепостити інфу, кому не падло))))

24 березня о 18.00 у приміщенні видавництва «Смолоскип» (Межигірська, 21) відбудеться зустріч з охочими з нагоди виходу у світ книги «ГРАМОТА» Павла Нечитайла. До неї увійшли вірші та тексти пісень групи «Пропала Грамота», вокалістом якої є автор збірки. Книжку випустило «Видавництво Сергія Пантюка», що спеціалізується на друці сучасної української літератури.

Зустріч з автором відбудеться в рамцях вечорів, зорганізованих «Клубом творчої молоді» (керівник –  «поет в законі» Роман Скиба). В програмі монологи, діалоги та співи під гітару малознаних творів автора. Очікуються гості з вершин шоу-бізнесу та прірв андеґраунду. Вхід вільний! Чекаємо Усіх!

Шановні френди, всі хто пише читає або просто позитивно ставиться до такого явища, як Поезія! Вітаю усіх вас із сьогоднішним Днем і бажаю, щоб її (Поезії, себто) було у вашім житті все більше й більше. Від себе - маленький віршик, не привітальний, а просто нещодавно написаний:

***

 Ця кров позначається тільки зеленим,

Як писана відстань – від смерті до мене,

Сорока-пророка по днях рознесла:

В оптичнім прицілі тріпоче весна!

Написане спермою – плоттю постане,

Народжене криком змовчить до нестями,

Остатне торнадо, мов мить, промайне

І Сонце зустріне як сина мене…

18 березня, себто, завтра, завдяки Великому Сталкерові, ми знову потусуємося в Кіровограді. Тусовки відбудуться:

 о 12.40 в актовій залі педуніверситету;

о 17.00, в Міському будинку вчителя, (вул. Леніна, 20)

Я запрезентуватиму нову поетичну збірку «Смак Богаhttp» (див. ://gazeta.ua/index.php?id=285489), Олекса Губський – «Про неї», а гостинний господар Євген Манженко-«Сталкер» - нові і класні пісні.
Також ми запропонуємо  вдячним кіровоградським читачам найновіші книжки наших побратимів по перу із серії «Бібліотека сайту «Інша література».

  По закінченні дійства запрошуюємо усю місцеву талановиту молодь на майстер-клас.

Це прикольно і водночас сумно - коли минає мій черговий день народження, коли відшумить ще один "Сліва-фест", я тупо впадаю в депресняк, який межує з прострацією. Борюся з цим усіма силами, і досі завжди виходив переможцем ))).
А якось до мене дійшло - новий рік життя - це як нова сторінка прози: і знаєш, що треба писати, і лінощі долають, і ще якісь почуття-відчуття-передчуття доймають. Але нічого, думаю, ми вперті, ми прорвьомся!!!

Це дуже оригінально – відзначати день народження у вигляді мистецької події. Так я вперше подумав 13 років тому і заснував цей фестиваль. Правда, тоді він називався «Під знаком Водолія» і за подальший час промандрував від Чернівців до Києва. Минулого року відбувся такий-собі жартівливий ребрендинг – і до назви потрапило моє дружньо-літературне прізвисько «Сліва». Але хто сказав, що жартівлива назва не передбачає серйозного наповнення?

Тому запрошую всіх, кому цікава сучасна література та авторська пісня. Цьогорічний фест матиме 2 фішки:

- начхавши на кризу, ми презентуємо 13 книг 13 українських авторів;

- спільно з легендарним гуртом «Рутенія» представляємо новий і на сьогодні – найповніший альбом цього гурту – «А серце – за Вкраїну», присвячений пам’яті Костика Єрофеєва.

День перший (13 лютого), – «П’ятниця, 13 або Мистецтво – це містика»

м. Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3, зала Київського планетарію (біля метро "Республіканський стадіон").

Початок о 17.30

Трепетне, а нерідко й відверто забобонне ставлення до цифри «13» спонукало авторів концепції цьогорічного «Сліва-фесту» оголосити це число засадничою фішкою першого дня фестивалю. Такий собі позачасовий мистецький гелоуїн – а хто сказав, що вся поезія лише від Бога? А музика та інше малярство? Та й чи існувало б мистецтво взагалі, якби воно не народжувалося на містичному перетині двох великих начал – світлого і темного? І, врешті, хто сказав, що ангели у вільний від роботи час не можуть потусуватися у компанії з представниками іншого крила демонології?

Тому, відчуваючи себе з нагоди своїх 43-х вродин Великим Мольфаром, Сліва бере на себе нахабство запросити цього дня всіх, хто не побоїться відчути себе такими ж мольфарами, характерниками, чугайстрами, відьмами, мавками, вілами, домовиками, лісовиками, водяниками і будь-якою іншою мистецькою демонологічною братією (прохання активізовувати фантазію). Слово «нечисть» цього дня скасовується – усі рівні перед Всесвітом! Елементи костюмування тільки вітаються – за найкращі передбачено призи.

Цього дня буде презентовано 13 книг 13-ти українських авторів з різних куточків України та світу:

1. Юлія Косівчук. Помаранча-SIZE. Поезії.

Автор – поетка, художниця, бард, журналістка. Родом з Буковини, мешкає у США. Мавка.

2. Тарас Григорчук. Янголи – не дичина. Поезії.

Автор – поет, журналіст. Мешкає у с. Джурів Косівського р-ну на Івано-Франківщині. Мольфар.

3. Наталка Пасічник. Гра в три руки. Поезії.

Автор – поетка, журналістка, науковець. Мешкає у м. Теребовля Тернопільської обл. Мавка.

4. Людмила Весела. Кленовий пасьянс. Поезії.

Автор – поетка, журналістка. Мешкає у м. Дунаївці на Хмельниччині. Мавка.

5. Ольга Остапчук. Нагорода за ніжність. Поезії.

Автор – поетка, журналістка. Мешкає у м. Дунаївці на Хмельниччині. Відьмочка.

6. Павло Нечитайло. Грамота. Поезії і тексти пісень.

Автор – поет, бард, журналіст, фронтмен гурту «Пропала грамота». Мешкає у Києві з прицілом на Кам'янець-Подільський. Мольфар.

7. Дмитро Мамчур. Персоналії. Епіграми, пародії.

Автор – поет, журналіст. Мешкає у Києві та Чернігові. Домовик.

8. Володимир Сердюк. Мистецтво вмирання. Роман.

Автор – письменник, журналіст, науковець, сценарист. Мешкає у м. Києві. Мольфар.

9. Андрій Коваленко. Місто павука. Роман, повісті.

Автор – письменник, поет, журналіст. Мешкає у м. Києві. Мольфар.

10. Ярослав Орос. Врата Сімаргла. Повісті.

Автор – письменник, журналіст, редактор. Мешкає у м. Києві. Мольфар.

11. Максим Розумний. Багрянолиці. Поезії

Автор – поет, журналіст, політолог, філософ. Мешкає у м. Києві. Характерник.

12. Богдан Теленько. Галицька рапсодія. Повісті.

Автор – поет, журналіст, політолог. Мешкає у м. Хмельницькому. Характерник.

13. Сергій Пантюк. Смак Бога. Поезії.

Автор – поет, прозаїк, громадський діяч, організатор і ведучий цього фестивалю. Великий Мольфар)))

До участі у «Сліва-фесті» запрошені і дали принципову згоду:

Поети та поетки з Києва:

80-тники – Володимир Цибулько, Іван Малкович, Тарас Федюк

90-стники – Іван Андрусяк, Борис Гуменюк, Сергій Руденко, Анатолій Дністровий, Роман Скиба, Світлана Поваляєва, Олена Степаненко, Олег Короташ...

2000-ники – Богдан Олег Горобчук, Дмитро Лазуткін, Павло Коробчук, Олекса Губський, Артем Полежака, Богдана Матіяш, Владік Волочай, Юля Рій, Олег Романенко, Галя Ткачук, Світлана Богдан, Олена Максименко, Гриць Семенчук…

Поети та поетки з інших регіонів України –

Олег Коцарев і Сашко Ушкалов (Харків), Володимир Вакуленко-К (Львів), Олександр Демченко (Донецьк), Діана та Юліана Степанови (Січеслав), Андрій Любка (Ужгород)…

Барди – 

Едуард Драч, Анатолій Сухий, Гриць Лук’яненко, Віктор Нестерук, Андрій Саєнко, Олесь Старовойт, Євген Манженко-«Сталкер», Ігор Білий, Кирило Булкін, Неля Франчук ...,

Гурти «Рутенія», «Пропала грамота», «Вперше чую».

Окремі і почесні гості – «дядько Вій» Дмитро Добрий Вечір та готичний Андрій Середа («Кому вниз»).

День другий (14 лютого) – «Поезія на двох або Мистецтво – це кохання»

м. Київ, Майдан Незалежності

Початок о 14.00

Оскільки День св. Валентина прижився у нас як єдине свято закоханих, заперечувати його ми не будемо. Але новим змістом сам процес наповнити спробуємо. І засадничою візьмемо древню, як сам світ, тезу: «Яке кохання без поезії?» Звідси – перша в Україні, безпрецедентна масова поетично-музична акція на Майдані Незалежності – «Подаруй коханій людині книжку». Йдеться першочергово про книжку поетичну – яку можна буде тут же придбати і не просту, а з автографом автора, а за бажання – ще й почути вірші про кохання у виконанні кращих українських поетів і поетес, почути пісні про кохання у виконанні кращих українських бардів – усіх, згаданих вище та всіх тих, чиї прізвища за браком площі не змогли вміститися на цій афіші.

За сприяння Мистецького об'єднання "Остання барикада" та Благодійного фонду "Смолоскип"

Афіша не є остаточною. Імена учасників ще узгоджуються і додаються. Прохання зголошуватися!

Шановні френди, кого зацікавитиь оця інформація - запрошую!  

5 лютого о 10.00 в інформагентстві УКРІНФОРМ відбудеться прес-конференція на тему: «Чому донецька влада боїться Василя Стуса?», ініційована теперішніми та колишніми студентами Донецького національного університету.

 Під час заходу буде проаналізовано перебіг Громадянської ініціативи з присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса. А також обговорюватимуться й найгостріші питання:

 · Що має проти великого українського письменника Василя Стуса Донецька облрада та облдержадміністрація?

· Чому адміністрація університету, яка ставила пам’ятник та меморіальну дошку своєму найвидатнішому випускнику відтепер категорично проти присвоєння його імені Донецькому національному університету?

Учасники прес-конференції планують також черговий раз звернутись до Президента України та українського Уряду належним чином відреагувати на політизацію цього питання та здійснення тиску представниками донецької влади на керівництво та викладачів університету.

 У прес-конференції візьмуть участь: координатор ініціативної групи з присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса, випускник Станіслав Федорчук, активістка ініціативної групи, студентка ДОНУ Валерія Дубова, письменник й син Василя Стуса Дмитро Стус, а також письменник й видавець, співкоординатор проекту «Інша література» Сергій Пантюк.

Шановні друзі, побратими, колеги, знайомі і незнайомі співгромадяни! Вірні католицького обряду та різних гілок праукраїнської віри, сонцепоклонники! Саме зараз, коли мільйони і мільйони людей встали з-за свят-вечірніх столів, коли діти поринають у перші чарівні сни і з’явилися всі зорі на небі, – й настає час Народження Божества. І Всесвіт дихає цією таїною.

Яка різниця, хто як називає свого Бога, головне, щоб ми щиро вірили у його Різдво, неймовірну велич, справедливість і безсмертя. І в те, що Він бачить і чує кожного з нас, і ніколи не полишить у скрутну хвилину. Бо коли Він – в нас, а ми в Ньому, постають Істина і Гармонія. А чого ще треба людині на цьому боці землі?

Щиро вітаю усіх зі святом Різдва і початком циклу зимових свят. Смачної куті та всіляких гараздів кожному з нас і, звичайно ж, як в колядці співається, – славній нашій Україні!

Січеслав! Саме так має називатися місто, яке чомусь досі має совіцьку назву Днєпрапєтровск. Але люди там чудові, особливо творчі. Тому й запросили мобільну групу письменників на свій мистецький фест «Парасоля».

Об’єднавши творчі зусилля, ми кажемо:

18 грудня 2008 року в Дніпропетровській обласній молодіжній бібліотеці ім. Свєтлова буде круто. Виступатимуть і презентуватимуть нові книжки (свої та побратимів по перу) «гості з Києва» Борис Гуменюк, Сергій Пантюк, Олекса Губський та Дмитро Лазуткін.

Їх творчо зустрічатимуть гостинні господарі Леся Степовичка, Наталя Дев’ятко, Літературний клуб ДДМА та літературні тусівки з Павлограда, Дніпродзержинська та Кривого Рогу.

Музичний супровід забезпечуватимуть геніальні криворізькі барди Володимир Невельський (також знаний як Не-Львівський) та Євген Петля – велосипедист (в миру – лідер гурту «Велосипед»).

Організатор і ведуча – Юліана Степанова

Контакти відповідальних осіб: у Січеславі – 8 050 945 28 45, у Києві – 8 067 538 90 41

 «…Тема голодомору не хотіла нас відпускати, ми почали планувати наступну поїздку до бабусі спеціально з метою запису на диктофон її розповідей про ті часи. Я знову і знову подумки просив у бабусі пробачення за свою байдужість та невіру до її бувалиць, сказав про це Ірці і раптом почув: «Слишь, маладьожь, а каком галадоморє ви гаварітє? Напіхалі вам в голову всякой хєрні еті націоналісти, а ви і уші развєсілі. Нє било нікакого галадамора, всьо ето прапаганда!» - повний текст на http://inlit.com.ua/node/3449

Ця новела була задумана і в основному написана у травні 2007 року, коли я, зайвий раз прагнучи довести, що й один у полі воїн, розбив намет біля пам’ятника жертвам Голодомору й оголосив двотижневе голодування з єдиною вимогою – заборонити діяльність комуністичної партії – цього огидного вилупка колись могутнього кривавого монстра. Звичайно, граючись у демократію, влада зробила вигляд, що нічого не відбувається, їм і далі в очі плюють, а вони кажуть, що дощ іде.

Вкотре зганьбилися сьогодні біля пам’ятника катові Косіору. Таке враження, що спеціально на камеру працювали – мовляв, ой які ми бідні-нещасні, хочемо щось зробити, а кляті комуняки не дають! Хочеться запитати – а це треба було на цілий світ роздзвонювати, коли того боввана зніматимуть? Приїхали б собі троє дядьків зранку, зачепили краном, на машину поклали – та там роботи на 20 хвилин. Але ж не справа для нашої влади є головною, а дешевий піар.

А тут ще якийсь чужоземний недомірок зі свого курника починає повчати мене, як я маю ставитися на своїй землі до своєї історії! Тьху! Нехай себе понюхає, як каже персонаж відомого мультика! Держава, яка хоче, щоб її поважали у світі, наступного ж дня відреагувала б адекватно – та ви, нешановні панове, всім своїм газом, нафтою та алмазами не розрахуєтесь, якщо вам виставити рахунок за всю вашу багаторічну «просвітницьку» діяльність тут! Якщо правильно підійти до цього питання, ретельно дослідивши наслідки хоча б лише останніх 70 років російської окупації, то гітлерівська інвазія в Україну виглядатиме таким собі дрібним хуліганством. Але Німеччина та Австрія без зайвих нарікань виплачують компенсації постраждалим, бо, вочевидь, щиро жалкують, що саме на їхніх теренах зародилася одна з «імперій зла». А тут ні каяття, ні, бодай, співчуття людського! І ще й про політкоректність дехто прагне нам щось патякати! Вибачайте, але в моїй хаті може знаходитися лише ввічливий гість, такому, як кажуть, хліб і сіль та пошана. Але якщо він виявиться нахабним зайдою, я поводитимусь з ним за законами звичаєвого права. Так, як про це і написано в новелі.

І, думаю, що всі нормальні люди зі мною погодяться.

Раніш я якось про це не дуже задумувався. А оце глянув - та я інколи не найдурніші речі говорю ))). Отже, невеличке інтервйю зі Слівою бажаючі можуть прочитати тут:
http://www.artvertep.dp.ua/authors/4113/article/7244.html

Заодно і дружній сайт попіримо)))

А причина ось яка - він заснував свій персональний сайт www.yusov.info. А оскільки Андрій є людиною поліфункціональною (співкоординатор Ліберального Українського Клубу, співголова Ради Інституту національних інтересів, член Ради ВГО «Громадянська кампанія ПОРА» і т.д.), а відповідно - справжнім трудоголіком - це, думаю, йому дуже допомагатиме у громадській діяльності. А ми, сподіваюся, будемо постійно читати щось цікавеньке - бо що вміє хлопець, то вміє.
Принагідно нагадаю, що також маю презентаційний сайт www.sliva.org.ua, але навіть сам на нього не заходжу)))