?

Log in

Сергій ПАНТЮК

майже блог

Social capital

  • less than 10
Name:
pantiuk
Birthdate:
10 February 1966
Location:
External Services:
Schools:
Телеграфно-автобіографічні моменти

(майже есклюзив)

Мав честь народитися 10 лютого 1966 року. Малa батьківщина – древнє село Сокілець Дунаєвецького р-ну на Хмельниччині. Підлітком розшукував на розораних полях кам’яні сокири. Носив до школи, вчителька ставила “п’ятірки”. Звідси – любов до історії та археології.
Прабабуся по матері Марфа Антонівна Франчук мала старезний “Кобзар” і “Псалтир” з “ятями”. Потім дідусь купив пластмасову азбуку. Минуле переплелось із сучасним – до п’яти років навчився добре читати і погано писати. Перша віршована спроба – ремікс на пісню “Їхали козаки”. Було шкода Галі – придумав хепі-енд.

Далі – школа у Кам’янці-Подільському. Вчителька української мови і літератури Клавдія Миколаївна Запорожець вела літературний гурток. Всі стінгазети мої. Згодом – районні, обласні і республіканські газети, також деякі журнали. Відчув себе причетним до Слова. Так тоді казали.

Шукав змісту в житті – прийшов на філфак Кам’янець-Подільського педінституту. Шукав виходу із життя – пішов до армії. Азербайджан, блін! Повернувшись, працював на заводі, у школі, журналістом та редактором деяких газет. “Хотів побачити кулю в торець, а вона не в той бік – скік!” Ідеали – справа серйозна: довелось відшкодувати текстами. Так виринув “Гранослов”.

У світі широкому з’являлися мої поетичні збірки “Таїнство причастя” (1994), “Тінь Аріяни” (1994), “Храм характерників” (1995), “Володар вогню” (2000), “Цілунок блискавки” (2002), "Босяцький калфа" (2003). Ще одна книжка – “Дорогою крилатої змії” завдяки ґенієві Романові Скибі трагічно загинула в якомусь видавництві. Згодом, завдяки Тарасові Федюку і видавництву "Факт", вийшло вибране. Товстеньке, але під тією ж назвою "Босяцький калфа"(2005). Я хотів назвати "Арій не прощається" - майже за назвою мого, мабуть, найвідомішого тексту, але Толя Дністровий сказав, що так краще буде назвати моє посмертне вибране.

У вересні 2007 року вийшов у світ мій перший роман "Сім днів і вузол смерті".
У січні 2009 вийшла нова поетична збірка "Смак Бога", у липні того ж року - збірка новел "Як зав'язати з бухлом і курінням".
У червні 2010 р. вийшла моя перша книжка для дітей "Неслухняники".

Дотичний до бардівського руху. Фестивалі, конкурси. Великі барди сучасності (Саєнко, Нестерук etc) сотворили на мої тексти ряд потужних композицій. Попсовики теж бралися – виходила цілковита лажа. Та й Іван Андрусяк вважає, що більше я пасую до рокерів. Теж тема.

У політику прийшов від бажання щось змінити у цій країні - ще в далекому 1989 році. Не оминав жодного більш-менш серйозного суспільного зрушення - хоч і не пнувся особливо у вожді, але й задніх ніколи не пас. Тому що залишаюся романтиком і досі вірю в те, що справжні зміни таки можливі. "Ведусь" спочатку на ідеї, а вже тоді на їх носіїв.

А загалом я серйозний. Щасливий. Закоханий. Патріотично налаштований. Запеклий грибник і рибалка. А ще відомий як “Його Всеп’янійшество Сліва”. Для особливо зацікавлених осіб – решту відомостей можна віднайти у текстах, розміщених на презентаційнім сайті сайті "Під знаком водолія"(http://sliva.org.ua/).

Щиро Ваш - Сергій ПАНТЮК



Social capital

  • less than 10

Statistics